РУКАВИЧКА
Дійові
особи.
Ведучий,
Дід, Песик, Мишка, Жабка, Зайчик, Лисичка, Вовк, Ведмідь.
Ведучий.
Раз дідусь йшов через ліс,
Песик з ним маленький біг.
Рукавичку дід згубив,
Десь в снігах її лишив.
(Іде.
З 'являється мишка).
Мишка.
Я маленьке мишенятко,
Утекло від мами й татка.
В лісі добре — нема кішки. .
Де б погрітись мені трішки?
(Побачила
рукавичку).
Ой, а хто отут живе?
Може впустите мене?
(Зазирає
до рукавиці).
Пусто... Нікого й просити...
Значить я тут буду жити.
(Ховається
в рукавичку).
Жабка.
Хоч узимку жабки сплять,
Не заснуть мені ніяк.
Я побачу сніг-красу,
Всім сестричкам розкажу.
(Побачила рукавичку).
А хто, хто ось тут живе? То
прийміть в тепло й мене.
Мишка.
Шкряботушка-мишка я.
А яке твоє ім'я?
Жабка.
Жабка, жабка я мала.
Мишка.
Заходь, хатка не тісна.
Зайчик.
Холод в лапки допікає.
Де зігрітися шукаю.
Зимо, зимо не сніжи.
Ти зайчаті поможи.
(Побачив
рукавичку).
Ой, а
хто тут проживає?
Зайчик в лісі замерзає.
Мишка. Мишка-шкряботушка.
Жабка
Жабка-скрекотушка.
Зайчик.
То
впустіть і мене.
Жабка.
Та вже йди, мале.
Лисичка (прислухається).
Десь розмовоньку я чую.
Може, вдасться, заночую.
Справді, тепла хатка є.
А хто, хто у ній живе?
Мишка.
Мишка-шкряботушка.
Жабка.
Жабка-скрекотушка.
Зайчик.
Зайчик-побігайчик.
А ти хто така?
Лисичка.
Лисичка-краса.
Відчиніть свою хатинку.
Запросіть хоч на хвилинку.
Мишка.
Щиро просимо, ходи.
Заховайся від біди.
Вовк.
Так метелиця гуде,
Що і вовка страх бере.
(Побачив
рукавицю. Здивовано).
Рукавиця... Подивися!..
Хто сховався в ній, озвися.
Мишка.
Мишка-шкряботушка.
Жабка.
Жабка-скрекотушка.
Зайчик.
Зайчик-побігайчик.
Лисичка.
Лисичка-сестричка.
А ти хто такий?
Вовк.
А я вовк незлий.
Снігу гори намело —
Упустіть мене в тепло.
Лисичка.
Що ж, приймем?
Заходь скоріше,
Та сиди.
В кутку тихіше.
Ведмідь.
Ну й мороз розперезався.
До барлоги аж дібрався.
Рукавичко? Ти чия?
Проживає тут звіря.
Мишка.
Мишка-шкряботушка.
Жабка.
Жабка-скрекотушка.
Зайчик.
Зайчик-побігайчик.
Лисичка.
Лисичка-сестричка.
Вовк.
Вовчик-братик.
А ти що
за дід.
Ведмідь.
Я не дід.
Я ведмідь-набрід.
І мене прийміть.
Вовк
Та в нас місця нема.
Рукавичка мала.
Ще розірветься, гляди.
Ми не впустим, не проси.
Ведьмідь.
Пожалійте, бо біда.
Може добра є душа
Колись може при нагоді
Й вам я стану у пригоді.
Лисичка.
Що ж робити?
Добре, йди.
Рукавиці не порви.
(Дідусь
повертається з Песиком).
Дідусь.
Ніби йшов я, не дрімав.
Рукавичку не виймав.
Ніч стоїть вже на порозі.
Можу згинути в дорозі.
Жучко, Жучко, виручай -
Рукавицю пошукай.
Не мене біда мене.
Баба з дому прожене.
Песик.
Шкода, шкода дідуся,
Рукавичка ж не стара.
(Іде,
роздивляється).
Щось ворушиться... Впізнав
Гав-гав, гав-гав, Гав, гав, гав! (Звірята розбігаються).
